автор: Ярослав Козак, "Унікальна Україна"
http://dobre-poixaly.livejournal.com/258532.html

Саме так - без захисної сітки чи куленепробивного скла. Не через подвійний бар'єр, як у зоопарку і без просовування об'єктиву крізь ґрати. Саме так бачать тварин, що пасуться на території Великого Чапельського поду, наші туристи. Ми розглядаємо їх, вони нас. Антилопи можуть тикатись мордою в плече, випрошуючи хліба, а бізони здіймають хмари пило і грізно надувають ніздрі. Прогнати нас звідси можуть лише кафри. Коли ці грізні махіни роблять кілька кроків в нашу сторону, водій "газельки" коротким і влучним слівцем (якого відтворити тут не можу) заганяє нас на борт, і ми швиденько переїжджаємо на безпечну відстань. Як ми сюди потрапили, і за що нам таке щастя?
Біосферний заповідник Асканія-Нова пропонує відвідувачам два типи екскурсій. Перша екскурсія доступна всім відвідувачам, а вхід у дендропарк взагалі є безкоштовним. Вхідний квиток за 25 грн - це не тільки вхід у зоопарк, але й супровід екскурсовода - спочатку по дендрологічному парку, а потім у зоопарку. Загалом, тривалість екскурсії 2,5 години.

Малий ставок, у дендропарку.

Зоопарк, він не схожий на ті, що у великих шумних містах. Та все ж, хочеться більшого.

Ось воно, щастя. Виїзд на машинах в степ. Вольєри, звісно, але ви десь бачите сітку? Вона дужже далеко.
Така екскурсія коштує 50 грн з особи, і триває близько двох годин. В розпорядженні заповідника є три машини: одна з відкритим кузовом, дві звичайні "газельки". З відкритої кращий огляд, але й пилу надихаєшся немало :))
Тим більше, що біля кожного табуна копитних робиться тривала зупинка з неодмінною фотосесією.

Наближаємось до озер Великого Чапельського поду, тут у звірів водопій.

Антилопи Канни, за ними худоба ватуссі, ще далі - бізончики.

Ось такі вони грізні: траву топтали, пилюку підняли.

Бізончик на водопої. А ось тут - відео.

Не просто коні, а коні Пржевальського. Свого часу він вцілів, як вид, саме завдяки Асканійській популяції.

молодняк лані

Сайгак. Бог дав йому не не лише міцні ноги, але й ніс з "фільтруючим протигазом", щоб міг дихати у хмарах піску й пилу.

Кафрський буйвол. Один із найлютіших і найнебезпечніших звірів у природі. Вашу маршрутку перекине тільки так :))

Туристи і зебри. Майже попса.
Фотосафарі продовжимо на Бирючому острові, що в Азовському морі. Режимна територія, що є частиною Азово-Сиваського Національного парку, перебуває у підпорядкуванні державного управління справами. Потрапити сюди складніше, адже крім отримання спеціального дозволу, потрібно ще якось транспортуватись на острів. Для груп це простіше і дешевше. Орендуємо катер, прогулянковий кораблик чи навіть риболовецьку шхуну і прямуємо до острова.

Тут нас чекає пляж "а ля Багами". Десятки кілометрів чистих пісків - для нас одних.

Купаємось, загораємо, і невеликими групами по черзі катаємось по острову. Під'їхали до маяка.

А ось і перша здобич.

На острові у вільних умовах (абсолютно вільних, якщо не рахувати сітки на перемичці з Федотовою косою - захисту від непроханих гостей) проживають тисячі оленів, ланей, куланів та муфлонів. Тут вони повноцінні господарі свого острова.


Одного разу ми навіть годували молодняк муфлонів з рук:

А якщо підстерегти звірів на водопої, то виходять неймовірні фото:


Фазани. Пролітають іноді прямо над головою.

Час повертатись. Але це ще не кінець подорожі. Нас чекають Арабатська стрілка, Сиваш і дніпровські плавні.
Ласкаво просимо))
